Смерть і старість нам здається абсолютним законом природи. “Всьому свій час”, – говоримо ми, спостерігаючи за в’яненням природи та людського тіла. Однак у біологічному світі існують зухвалі винятки — істоти, які наче зламали системний код еволюції та навчилися жити вічно.
Сьогодні ми зазирнемо до лабораторії живої природи та розгадаємо секрети двох головних безсмертних бунтарів: крихітної прісноводної гідри та дивовижного підземного жителя — голого землекопа.
Гідра: суттєве зменшення смерті
Почнемо із класики. Уявіть собі трубчасту желеподібну істоту розміром у пару сантиметрів, що живе на дні ставка. В нього немає мозку, немає серця, немає кровоносної системи. Зате він має те, про що мріяли алхіміки всіх часів — абсолютне біологічне безсмертя.
Ще у XVIII столітті вчені помітили, що гідра не вмирає від старості. Якщо її не з’їсть хижак і вона не занедужає, вона може жити вічно. У чому фокус?
Секрет гідри – стовбурові клітини. У людини з віком стовбурові клітини виснажуються, втрачаючи здатність ділитися та відновлювати тканини. У гідри цей процес влаштований інакше: її тіло складається зі стовбурових клітин, які знаходяться у постійному, нескінченному циклі оновлення. Кожні кілька тижнів гідра повністю змінює гардероб, замінюючи старі клітини новими. Вона не має програми старіння (сенесценції). Для гідри загибель від старості генетично не передбачено.
Голий землекоп: гризун, який забув постаріти
Якщо гідра здається нам занадто примітивною (все-таки це кишковопорожнинна), то другий герой нашої статті — повноцінне ссавець, теплокровне звірятко з вовною (хоч її майже не видно) і складною нервовою системою. Знайомтеся: голий землекоп.
Ці сліпі рожеві істоти живуть під землею колоніями, схожими на бджолині сім’ї. Але головна їхня гідність — не соціальний устрій, а феноменальне довголіття. При розмірах звичайної миші, яка мешкає близько 2 років, голий землекоп доживає до 30+ років . Понад те, вчені помітили парадоксальну річ: ймовірність загибелі голого землекопа не збільшується з віком. У 20 років він також активний, фертилен і здоровий, як і в 2 роки. Вони практично не розвиваються вікові хвороби, включаючи рак.
Як їм це вдається? Природи нагородила землекопів цілим арсеналом суперздібностей:
- Клітинний імунітет до раку. Землекопи виробляють особливу гіалуронову кислоту з високою молекулярною вагою. Коли клітини починають ділитися надто активно (що веде до пухлини), ця кислота сигналізує: Стоп! Місця немає». Пухлини просто не можуть сформуватися.
- Ідеальні білки. Їхні рибосоми (фабрики білка) працюють з неймовірною точністю. Помилки при синтезі білків у землекопів трапляються у десятки разів рідше, ніж у людини чи мишей.
- Стійкість до болю та гіпоксії. Вони не відчувають деяких видів болю (наприклад, від опіків кислотою) і можуть виживати до 18 хвилин майже без кисню у задушливих підземних тунелях.
Чого ми можемо навчитися?
Вивчення гідр та голих землекопів – це не просто зоологічна цікавість. Це надія для людства.
Звичайно, навряд чи ми зможемо стати безсмертними в найближчі століття: генетика людини надто складна, а еволюція запрограмувала нас на передачу генів потомству, після чого організм стає «баластом». Однак розуміння того, як гідра нескінченно оновлює свої тканини і як землекоп захищає свій геном від мутацій та раку, вже сьогодні допомагає вченим розробляти нові методи терапії вікових захворювань.
Можливо, розгадавши таємниці цих дивовижних істот, ми не скасуємо смерть повністю, але навчимося продовжувати молодість. А поки що – давайте захоплюватися безтурботністю безсмертної гідри і стійкістю підземного бунтаря голого землекопа.
